Стрільба з лука. Чемпіонка Європи Дорохова на Євро їхала… без лука
Через авіапригоди збірна України замість пристрілки змушена була займатися в Турині теоретичними заняттями
Чим важче дається той чи іший успіх, тим він цінніший - це ні для кого не секрет. У цьому сенсі тріумф Тетяни Дорохової на Чемпіонаті Європи зі стрільби з лука в приміщенні в Турині (Італія) можна вважати майже безцінним.
Коли на минулорічному чемпіонаті світу Тетяна не увійшла навіть до першої пів сотні, а на нещодавньому чемпіонаті України в приміщенні опинилася відносно далеченько від призової зони, "доброзичливці" поспішили констатувати, що, мовляв, її зоряний час вже позаду і від неї можна вже не чекати якохось серйозих досягнень. Вже під час заключного перед від'їздом на Євро титуловану чернівчанку намагалися "виштовхнути" зі складу збірної через додаткові контрольні змагання. Але Тетяна виграла цей міні-турнір і таки вирушила до Італії. Ще одну проблему "подарувала" авіакомпанія, яка випадково не туди відправила багаж з інвентарем, через що збірна України змушена була в Турині замість пристрілки займатися теоритичними заняттями і "виглядати" зникле спорядження. Проте подібні проблеми наших людей ще більше загартовують. І завершився Чемпіонат Європи, як відомо, блискучою перемогою Дорохової в особистих змаганнях, "срібним" виступом наших дівчат в командному виді програми та "бронзовою" індивідуальною сенсацією ще одного чернівчанина Олександра Друцула.
- Коли я показала третій результат в кваліфікації і дійшла в олімпійському раунді до півфіналу, сказала собі: "Цей чемпіонат Європи я вже нікому не віддам!", - зазначила "новоспечена" чемпіонка Європи Тетяна Дорохова.
- І скільки треба тренуватися, щоби стати найсильнішою на континенті?
- Багато і головне - наполегливо і самовіддано. Я займаюся стрільбою з лука з 10 років. З 2001 року входжу до складу збірної команди України.
- Перед Чемпіонатом Європи було впевненість в тому, що вдасться знову зійти на п'єдестал пошани?
- Коли їхала, не те, щоби сподівалася на медаль, просто була впевнена, що добре готова. Якщо не на 100%, то на 80 - точно.
- У фіналі довелося "стрілятися" з львів'янкою Юлією Лобженідзе. Це вже другий "український фінал". Як воно суперничати з колегами за збірною?
- У 2005 році я програла фінал чемпіонату світу в приміщенні одестиці Наталі Бурдейній. Цьогорічний фінал був певною мірою для мене важчим, ніж той. Справа в тому, що ми з Юлією - ще й добрі подруги. Багато часу разом проводимо на зборах, часто зустрічаємося на вогневому рубежі - то одна виграє, то інша. Тобто доволі добре знаємо одна одну. Психологічно було дуже важко. Але хіба бувають легкі фінали?..
- Індивідуальний тріумф, порівняно з наявними командними перемогами європейського та світового гатунку, приніс особливі емоції?
- Чесно кажучи, не знаю що й сказати. Це був спалах емоцій. Одразу й не усвідомила до кінця, що сталося. Вже потім, коли зійшла на п'єдестал пошани, ноги тремтіли більше, ніж коли стріляла у фіналі.
- А сльози щастя на п'єдесталі були?
- Коли піднімали прапор України і грав наш гімн, у мене пішли мурашки по всьому тілу. Подумки співала гшімн. Але сльоз щастя не було.
- Тренер повідомляла телефоном про ті зустрічі, які мали місце тут, поки ви змагалися на Євро, про те, що губернатор запросив до "Будинку з левами"?
- Ні, не знала. На цьому чемпіонаті я вперше не спілкувалачя SMS-повідомленнями з тренером. Писала мамі, а вона вже передавала Світлані Юріївні. Можливо, в цьому був і плюс, що не знала що відбувається вдома, тож фізично і психологічно спокійно готувалася до змагань.
- Зустріч з головою облдержадміністрації виправдала очікування?
- Ця зустріч залишила дуже приємні враження. Нам гарантували придбання останніх моделей необхідного інвентарю, що дуже важливо в нашому виді спорту. Мене запевнили, що разом з міською владою вирішать моє житлове питання. Спонсор теж пообіцяв максимальну підтримку. Що ще потрібно? Залишається готуватися до змагань і штурмувати наступні висоти.
Сашко Друцул в Турині здобув першу "дорослу" медаль міжнародного гатунку.
- Чи сподівався на призове місце? Перед змаганнями намагаюся про таке не думати, - зазначив Олександр Друцул. - Вже не перший раз стріляю і добре знаю, що такі думки до хорошого не приводять. Якщо бачиш себе наперед в призерах, ніколи там не будеш.
- Але спогади про часи, коли встановлював юнацькі зимові рекорди світу, мали би додавати впевненості в своїх силах…
- Про це старався не думати взагалі, бо воно відволікає. Старався працювати на техніку, як говорив тренер.
- А те, що у вас з Тетяною з'явився спільний офіційний партнер, додає впевненості?
- Звісно. Спортсмени теж люди, теж думають, як жити, що собі купувати. А ще потрібні різні вітаміни, препарати для відновлення під час підготовки, після змагань. Тож коли дізнався, що буде спонсор, стало на душі легше.
Під час зустрічі в "Будинку з левами" губернатор Володимир Куліш вручив Тетяні Дороховій найвищу місцеву відзнаку - "Буковина" та обом героям Євро - умовні чеки на придбання сучасного інвентарю, про що спортсмени клопотали раніше.
- Це велика честь для всіх нас, що ви досягли таких успіхів, - звернувся до своїх гостей Володимир Куліш. - Гадаю, це лише перший крок до інших перемог. Сподіваюся, ще буде у нас і олімпійське "золото".
Володимир Куліш також представив журналістам нового офіційного партнера Тетяни Дорохової та Олександра Друцула - торгово-розважальний комплекс "Боянівка". Директор комплексу Дмитро Равлюк запевнив, що "підшевні" матимуть максимально можливу підтримку у вирішенні тих проблем, які в силу різних обставин не може взяти на себе обласна влада.
Додамо, що обох спортсменів тренує заслужений тренер України Світлана Капанадзе: Тетяну - сама, а Олександра - разом з Олегом Осипенком. Нагадаємо, що раніше з Дороховою (та й з Друцулом) працював "хрещений батько" буковинської стрільби з лука Анатолій Єгоров, тож і його заслуга в цих успіхах теж чимала. Тим більше, що і Капанадзе, і Осипенко - теж вихованці Єгорова.
- Ми вдячні п. Кулішу та всій обласній владі за ту підтримку, яку ми відчуваємо і яка допомагає нам досягати нових вершин. Без цієї підтримки ми з Олегом Осипенком навряд чи змогли би повернути у великий спорт Друцула, який два роки був поза стрільбою з лука. А отже і цієї медалі та олімпійських перспектив могло не бути, - зізналася Світлана Капанадзе. - Шкода, що останньої миті зі складу юніорської збірної "випала" вихованка Анатолія Єгорова Юлія Череп, адже "її" команда в Італії перемогла. Днями ми вирушаємо до Львова на матч сильніших. Там відбиратимуть команду на перший етап Гран-прі до Хорватії. А це вже відбір на літній чемпіонат Європи і формування олімпійської команди. Будемо сподіватися, що наші хлопці і дівчата не підкачають.
Нагадаємо, що Тетяна Дорохова входить разом з бігуном Іваном Гешком до першої групи кандидатів до олімпійської збірної України. Іван має в активі виконаний індивідуальний норматив. А Тетяна, як лідер вітчизняного лучного рейтингу, є претенденткою номер один на одну з двох наявних жіночих олімпійських ліцензій. Проте фахівці не приховують великих сподівань на здобуття під час літнього Євро третьої ліцензії, яка дозволить українкам виступити в Пекіні і в командному виді програми, в якому наша жіноча збірна має в активі "бронзу" та "срібло" Ігор 1996 та 2000 рр.
На Чемпіонату Європи маємо три медалі
Дорохова тріумфувала сама і виборола "срібло" в команді, а Друцул був третім індивідуально
Серйозну заявку на участь в Олімпійських іграх в Пекіні зробили успішними виступами на Чемпіонаті Європи в приміщенні в Турині (Італія) чернівецькі лучники Тетяна Дорохова ("Динамо", освіта, тренер - Світлана Капанадзе, офіційний партнер - фонд відродження м. Чернівців) та Олександр Друцул ("Спартак", тренери - Олег Осипенко, Світлана Капанадзе). Удвох представники обласної школи вищої спортивної майстерності здобули дві індивідуальні та одну командну нагороди.
Тріумфальним можна вважати вояж до Італії для Тетяни Дорохової, яку, нагадаємо, на заключному навчально-тренувальному зборі керівники збірної України пробували залишити за бортом Євро. Під час влаштованих додаткових контрольних стрільб вихованка Світлани Капанадзе довела, що недарма завершила минулий сезон на чолі вітчизняного лучного рейтингу, а в Турині - що сьогодні їй немає рівних в стрільбі на 18 м в цілій Європі! На шляху до фіналу наймолодша в історії буковинського спорту заслужений майстер спорту здолала Банчіла (Румунія) - 117:107, Марцінкевіч (Польща) - 116:113, Ліонетті (Італія) - 114:113, Моспінек (Польща) - 118:114, а в боротьбі за найвищу сходинку п'єдесталу пошани взяла гору над співвітчизницею Юлією Лобженідзе зі Львова - 118:116. У кваліфікації Тетяна показала третій результат. До речі, це вже не перший "український фінал" за участю Дорохової - у 2005 році наша землячка у вирішальному двобої чемпіонату світу в приміщенні поступилася одеситці Наталі Бурдейній. Для Тетяни це перша індивідуальна перемога на чемпіонатах світу та Європи.
У командному виді програми українські "робін гудки" Тетяна Дорохова, Юлія Лобженідзе та Катерина Палеха "перестріляли" в чвертьфіналі Туреччину - 235:228, у півфіналі - Великобританію - 225:224, а у фінал поступилися росіянкам - 229:232.
Продовжує приємно дивувати Сашко Друцул. У минулому рекордсмен світу серед юнаків у приміщенні на якийсь час залишив було стрільбу з лука. А торік повернувся, як цитував його тренер Олег Осипенко, з метою виконати норматив майстра спорту міжнародного класу. Норматив він виконав. Але принагідно виграв Всеукраїнську Універсіаду, а цієї зими здобув право представляти Україну на Чемпіонаті Європи в приміщенні, де сенсаційно виборов індивідуальну бронзову нагороду. На шляху до п'єдесталу Друцул переміг Кунду (Білорусь) - 118:110, співвітчизника Віктора Рубана - 119:115, Флото (Німеччина) - 119:115, у півфіналі поступився росіянину Баденову - 117:118, а в поєдинку за 3 місце взяв гору над Ван ден Богаартом (Голландія) - 117:113.
Футзал. Футбол об'єднав депутатів у "широку коаліцію"
Ініціатива депутатів обласної ради щодо благодійних акцій зі збору коштів для дитячого протитуберкульозного санаторію "Садгора" знайшла продовження під час відповідного турніру з міні-футболу, організованого облспортвідділом в обласній ДЮСШ.
По ходу змагання "втратили" дві команди. Перед стартом депутати обласної та міської ради, які мали намір виступати в різних колективах, об'єдналися в одну команду. А збірну молодіжної організації однієї з партій після двох ігор зняли з змагань за те, що вона так і не зробила обіцяного благодійного внеску.
Чи не найбільш інтригуючою виявилася півфінальна зустріч між "широкою коаліцією" (як жартома називали в кулуарах об'єднану депутатську команду) та представниками обласної державної адміністрації на чолі… з депутатом обласної ради і віце-губернатором Борисом Баглеєм. Любителі прогнозів майже одностайно "ставили" на ОДА, яка вже не раз виборювала призові місця на подібних аматорських турнірах. Але депутати, серед яких відзначалися знаний у минулому футболіст Валерій Сарафінчан, майстер спорту з багатоборства Ігор Кірєєв, чемпіон області серед держслужбовців у складі ОДА Михайло Сеничак та свого часу перспективний борець Олег Унгурян, не лише зіграли на рівні перший тайм, а й вели в рахунку напочатку другого з різницею в 2 м'ячі (4:2). Вирвавшись вперед, депутати логічно вирішили зробити акцент на обороні. Але молодша за середнім віком гравців на шість років ОДА (35 проти 41 року), зрештою, "перебігала" опонентів і на останніх хвилинах "дотиснула" 7:4 депутатську збірну, яка, як кажуть, просто "посипалася".
У фіналі обласній виконавчій владі, відверто кажучи, мало що "світило". І не лише тому, що честь другого фіналіста - команди податкової адміністрації в Чернівецькій області - захищали в тому числі і колишні та теперішні учасники обласних і міських чемпіонатів. Податківці виглядають на аматорських турнірах настільки переконливо, що їм, можливо, варто вже випробувати свої сили і в "напівпрофесійних" місцевих футбольних баталіях. Хоча, попри великий потенціал, "довшу" лаву запасних та наймолодший серед призерів середній вік (31 рік), податкова збірна у фіналі навіть програвала. Але за лічені хвилини податківці відновили рівновагу, а потім і вирвали заслужену перемогу - 5:3.
У набагато цікавішому (завдяки рівності команд) матчі за 3 місце об'єднаний депутатський колектив, програючи 0:1, зумів забити три "сухі" м'ячі у ворота депутатів Шевченківської райради - 3:1.
Серед інших учасників можна відзначити перспективну команду обласного управління державного казначейства, яка, відчувається, просто ще недостатньо зіграна, та вольову збірну відділу ДАІ УМВС України в Чернівецькій області, які зупинилися за крок до "бронзового" матчу.
Проте учасників подібних змагань, за великим рахунком, не можна ділити на переможців та переможених. Бо виграла тут лише благодійність. "Головний казначей" турніру Олег Унгурян зібрані кошти передасть дитячому протитуберкульозному санаторію "Садгора". Звісно, це не та сума, яка вирішить всі проблеми закладу. Але ж річки, моря і океани теж складаються з краплин…
"Меркурій" пробився до фінального етапу
Виїзна перемога в Дргобичі дозволила чернівецькому "Меркурію" достроково забезпечити собі путівку до фіанльного раунду першолігової першості України з футзалу, в якому братимуть участь по три кращі команди з двох підгруп (із "золотими" очками).
14 тур. "Каменяр" - "Меркурій" - 7:11 (Ніконець, 3, 29, 36, 38, Пенюк, 20, Шакалець, 33, Крищук, 35 - Ткачук, 5, Бадло, 15, 35, 38, Дележа, 15, 24, Шонов, 19, Рибак, 31, 35, Куруляк, 33, Янчик, 40), "Кобра" - МФК "Рівне" - 3:5, "Фортеця-КПДУ" - "Київ-Уніспорт" - 5:4
Лідери: 1. "Іллічівець" Іллічівськ - 34 очка (14 ігор). 2. МФК "Рівне" - 30 (13). 3. "МЕРКУРІЙ" Чернівці - 26 (13). 4. "Імпульс" Шостка - 20 (13). 5. "Київ-Уніспорт" - 17 (13)...
13 березня. "Київ-Уніспорт" - "Меркурій". 15 березня. "Імпульс" - МФК "Рівне".
У міні-футболі найсильніша "Буковина-81"
Чемпіоном Чернівців з футзалу стала команда "Буковина-81". У вирішальному поєдинку аматорський колектив здолав з рахунком 6:1 представників Чернівецького національного університету, серед яких був навіть екс-капітан "Динамо-2" та гравець олімпійської збірної України Сергій Черняк. "Буковина-81" першою повела у рахунку, а далі грамотно зіграла від оборони, очікуючи свого шансу. І дочекалася. "Університет", який теж був націлений лише на перемогу, кинувся великими силами в атаку, чим відкрив перед суперниками чудові можливості для контратакуючи дій. Під завісу зустрічі, за рахунку 1:3, студентська команда взагалі пішла ва-банк, оголивши повністю тили. Реалізувати декілька відмінних нагод для взяття воріт не вдалося, натомість у свої ворота отримали ще три м'ячі.
У матчі за 3 місце команда "Еталон-Батьківщина" здолала "Гріко-ГОЛ" - 4:1. Цікаво, що вже на першій хвилині "Гріко-ГОЛ" був попереду. Але надалі забивали лише суперники.
Визначилися "найфутбольніші" банки
Турнір серед банків та страхових команій під гаслом: "Граємо за Україну разом!", який організувала міська федерація футбол, виграла збірна "РайффайзербанкАваль - ВТБ". Друге та третє місця посіли команди "Новий - Укрсиббанк" та "Індекс банк - Аудит-сервіс".
Фрістайл. "Наш" Кравчук - знову на п'єдесталі
Титулований український фрістайліст Станіслав Кравчук, чиї батьки живуть на Кельменеччині, виборов друге місце на етапі Кубку світу в Москві. Наш лижний акробат не приховував задоволення від цього успіху:
- Я дуже задоволений, як все відбулося. І організацією змагань, і своїм результатом. Зізнаюся, я розраховував в Москві на призове місце. По-перше, цього року я непогано виступаю на етапах Кубка світу, і тепер перебуваю в добрій формі. По-друге, зі мною приїхали рідні, що буває дуже рідкл. Їх підтримка, звісно, допомогла. На жаль, були і свої мінуси. На надто теплу погоду жалілося багато спортсменів. Справді, плюсова температура завадила показати максимум, на який ми спроможні. Сніг топився на очах, від цього значно зменшувалася швидкість. Думаю, це провина організаторів. Прогноз погоди ж відомий заздалегідь. Можна було передбачити цю ситуацію і збільшити місце для розгону на декілька метрів. Був ще один момент, який сильно розчарував. Це відсутність ліфтів. Всюди, де мені раніше доводилося виступати на етапах Кубка світу, ліфти були. Через їх відсутність в Москві довелося скоротити кількість тренувальних стрибків - багато сил витрачалося на те, щоби піднятися на трамплін. Але в цілому, повторюся, все було чудово. Вразила підтримка глядачів. На потрясну картину, які відкривалася перед нами з трампліна, я просто не міг намилуватися!
Переможцем московського етапу серед чоловіків став стів Омішль з Канади, який достроково забезпечив собі перше місце у загальному заліку Кубку світу. А "напівбуковинець" Кравчук має всі шанси зберегти місце у підсумковій чільній трійці.
Волейбол. Шанувальницям волейболу - квіти, солодке і перемогу
На переможній ноті завершив регулярний Чемпіонат України з волейболу серед команд вищої ліги чернівецький "Будівельник". У заключному турі представники Буковини у нелегкій боротьбі вдма здолали вінничан, які деякий час лідирували у вищій лізі.
Як зазначив президент ВК "Будівельник" Василь Ватаманюк, перед його підопічними стоїть завдання зберегти переможний дух і в матчах плей-оф, адже цього року команда як ніколи близька до здобуття омріяної путівки до Суперліги: "20-21 березня ми приймаємо вдома чернігівський "Буревісник". Потім - їдемо до них. Якщо виграємо три матчі, гратимемо з переможцем іншої пари. Звісно, сподіваємося на успіх".
Завершальний тур був особливим для місцевих шанувальників волейболу не лише тому, що "будівельники" грали в ролі дострокових переможців групового етапу. Приємний сюрприз керівники волейбольного клубу підготували для вболівальниць - з нагоди жіночого свята на вході на них чекали квіти та шоколадки. А вже потім волейболісти додали "святкові" переможні емоції.
Заключний тур регулярного чемпіонату України з волейбол (вища ліга). "Будівельник" - "СДЮСШ-ВДАУ" (Вінниця) - 3:1 (25:19, 32:30, 26:28, 25:8), 3:0 (28:26, 26:24, 25:20), "Норд-ДЗГтаЕБА" - "Лучеськ-Підшипник" - 3:1 (25:21, 25:27, 25:21, 25:19), 3:1 (14:25, 25:23, 25:20, 25:21), СК "Буревісник" - "Аеропорт Бориспіль" - 3:1 (25:22, 23:25, 30:28, 27:25), 3:2 (23:25, 25:23, 14:25, 28:26, 17:15), "Новатор" - "Локомотив-2" - 3:0 (25:14, 25:23, 25:21), 2:3 (26:24, 25:23, 19:25, 25:27, 13:15).
Лідери: 1. "Будівельник-Динамо" Чернівці – 62 очка. 2. "Новатор" Хмельницький - 56. 3. "СДЮСШ-ВДАУ" Вінниця - 54. 4. СК "Буревісник" Чернігів - 50...
Легка атлетика. Кросмени взяли курс на Україну та Європу
Найтитулованішим учасником весняного чемпіонату області з кросу став фіналіст Чемпіонату Європи з бігу на 1500 м Микола Лабовський, якому не було рівних на найдовшій дистанції 8 км. Щоправда, на весняний Чемпіонат України з кросу до Цюрупинська вихованець Дениса Тищука не поїде, як і кіцманчани Іван Гешко, Олександр Величко та Олександр Борисюк, які разом вирушають у складі збірної України на навчально-тренувальний збір до Туреччини. Не буде у складі збірної області і володаря двох срібних нагород чемпіонату України-2007 Віталія Рибака, який їде захищати честь української міліції на Чемпіонат Європи серед полідцейських.
Повертаючись до обласних змагань, відзначимо непогані результати переможців на різних дистанціях Олега Костюка (Кіцмань), Юлії Банарюк і Юлії Максеменюк (Новоселиця), Анни Шутак, Сергія Александрюка, Андрія Петращука (Сторожинець), Катерини Гордєєвої, Тараса Бибика (Чернівці). Останнього, як і кіцманчанина Сергія Кізиму (срібний призер серед юніорів на дистанції 1 км), слід виокремити, оскільки, спеціалізуючись на спринтерській дистанції 400 м, вони продемонстрували непоганий універсалізм та волю до перемоги.
У командному заліку попереду розташувалися перша і друга команди Чернівців та збірна Кіцманщини.
Ветеранські нагороди по 15 гривень
Чотири призових місця виборов на ветеранському чемпіонаті України з легкої атлетики в Києві буковинський "локомотивець" Танасій Маковійчук. Працівник Чернівецької дистанції колії Львівської залізниці у категорії 55-59 років виграв 400-метрівку (1.12,95) та 5000 м (20.20,37), був другим на 200-метрівці (32,70) і третім на 3000 м (11.56,6). На запитання, чи не було дуже важко за два дні пробігти стільки дистанцій, п. Танасій напівжартома заззначив: "Мусив, бо ж за кожну дистанцію давали по 15 грн., хоч частину витрат на поїздку повернув собі".
Самбо. Наша медаль "переїхала" до Києва
Єдину серед буковинців нагороду на юнацькому чемпіонаті України U-16 з боротьби дзюдо у Луцьку здобула новосельчанка Ірина Моцак, яка записала до свого активу "бронзу". Щоправда, вихованка Юрія Паскаря та Георгія Кирила переїхала удосконалювати спортивну майстерність і продовжити навчання до столиці, якій і дісталася ця медаль. Ще одна "колосівка" з Новоселиці Людмила Харковщук посіла у своїй ваговій категорії 5 місце. Не дотягнув до призової зони і перспективний чернівчанин Андрій Григорцов з ФСТ "Україна".
Боулінг. Жіночий боулінг виграли "телевізійники"
Турнір з боулінгу серед відомих буковинських представниць прекрасної половини людства, як і торік, зібрав пів сотні охочих випробувати себе в екзотичному поки що для нас виді спорту. Цього разу командну перемогу здобули представниці обласної держтелерадіокомпанії Анастасія Березовська (ведуча популярної програми "Доброго ранку, Буковино"), Леся Баланецька, Людмила Онуфрів та Яна Пукаєвич. Друге місце виборола команда "Успіна чернівчанка" у складі Лариси і Ірини Нагорняк та Юлії Яряєвої, а замкнули трійку призерів минулорічні срібні призери Олена Цинтила, Ліна Федорова та Ярослава Чігак (ТВА).
В особистому заліку найсильнішою виявилася лідер команди "Тюльпан" (ОДТРК) Леся Баланецька, яка на декілька пунктів випередила дворазову чемпінку світу зі стрільби з лука Тетяну Мунтян та Тетяну Вернигору з радіо "Буковина". На п'яти лідерам наступали торічні переможниця та срібна призерка Лариса Нагорняк (власниця мережі магазинів "Гном") і Тетяна Заволічна (прес-клуб ринкових реформ). Як завжди на висоті були команди міської ради на чолі з заступнком міського голови Інною Онацькою, прес-клубу ринкових реформ на чолі з Тетяною Смолдирєвою та обласної ради на чолі з Ольгою Киналь, які лише трішки не дотягнули до призової зони.
Через організаційні проблеми, які виникли у зв'язку з закриттям боулінг-клубу "Сорбонна" (співорганізатор минулорічного турніру) та небажанням власників "Турбіни" посприяти проведенні цього цікавого заходу, дві команди ("МБ" та модельне агентство "Нью моделс") залишили місце змагань, недочекавшись своєї черги вийти на старт. Проте самі працівники єдиного тепер в Чернівцях боулінг-клубу зробили все можливе, аби цей незвичний турнір все-таки відбувся. І він буде традиційним, - запевнив керівник обласного спорту Георгій Мазурашу.
Серед меценатів змагання підтримав лише власник туркомплексу "АКВА-ПЛЮС" Георгій Козьма та учасниця змагань Лариса Нагорняк (мережа магазинів і сладкарня "ГНОМ", ресторан "Централь"). Інші організаційні витрати взяв на себе облспортвідділ.
Навколо спорту. У Чернівцях попрацювала олімпійська чемпіонка
- Я отримала масу задоволення від спілкування з юними чернівецькими спортсменами! Вони такі цікаві, так уважно мене слухали, старанно виконували всі мої завдання. Я ніби повернулася з ними у свою молодість, - так прокоментувала двогодинну тренерську роботу в Чернівецькій обласній ДЮСШ олімпійська чемпіонка з гандболу 1980 р. Ірина Белецька (Пальчикова).
Титулована гандболістка завітала до Чернівців з перевіркою - як представник Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту (відділ ліцензування фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності). Але керівник обласного спорту Георгій Мазурашу дещо скорегував її плани, попросивши дати декілька майстер-класів для юних місцевих гандболістів. Оскільки гостя не була готова до такого перебігу подій, гостинні господарі забезпечили олімпійську чемпіонку екіпіруванням збірної Буковини. "Озброївшись" спортивною формою, екс-гравець легендарного складу київського "Спартака" та збірниця СРСР у визначений час завітала на гандбольне тренування до обласної ДЮСШ.
Цікаво, що коли Ірина Гаврилівна розминалася, спортсмени практично не звертали на неї увагу (не впізнали, адже вона була зіркою для іншого покоління). Але коли представили столичну гістю, юні гандболісти влаштували чемпіонці справжні овації.
Незвичне тренування виявилося цікавим і незабутнім не лише для вихованців обласної ДЮСШ, а й для присутніх тренерів з гандболу Миколи Кузнецова, Юрія Ячнюка, Олександра Ківерника та Анжели Медвідь, яким, звісно, було чому навчитися у учениці легенди світового гандболу Ігоря Турчина.
Після тренування Ірина Гаврилівна відповіла на запитання присутніх телерепотерів та журналіста "МБ".
- Такі зустрічі навіюють спогади про зіркові часи?
- Звісно. Коли я зайшла до залу, одразу захотілося взяти м'яч і побігати. І я в парі з юним гандболістом порозминалася з великим задоволенням. Тому це для мене, напевно, ніколи вже не відійде на другий план. Я дуже люблю гандбол, люблю тренувати, тренуватися.
- Як вам погляд на перспективи українського гандболу через призму "глибинки"?
- Якщо в регіонах залишаються ще такі ентузіасти, як туту, у вас, якщо діти відвідують секції, є спортивні школи і в них - гандбол, значить майбутнє є. Думаю, завжди знайдуться тренери, які знайдуть дітей і виховають з них майбутніх чемпіонів. Гандбол мусить відродитися в кращих його традиціях в нашій країні. Україна завжди була законодавцем мод в гандболі, "Спартак" (Київ) був лідером світового масштабу. Гадаю, ми ще повернемося на провідні позиції. Але потрібний час.
- Ви знайомі з гандоблістами з Буковини?
- З Любою Пушкар з Хотина ми грали за молодіжну збірну СРСР на чемпіонаті світу в Югославії і вибороли там 1 місце. В "Спартаку" разом грали. За "Спартак" виступала і її земляка Майя Карбунар, яка тепер тренує у Білій Церкві бронзового призера вищої ліги. Хотинчанка Тетяна Шинкаренко виступала у бронзовому складі збірної України на Олімпіаді в Афінах. Обізнана я і про успіхи ваших чоловіків-гандболістів, які навіть в Європі заявили про себе. Себто лідери у вас є, як і перспективи у місцевого гандболу. Певною мірою, Буковину можна назвати і гандбольним краєм.
- Людям вашого покоління, напевно, особливо болісно сприймати наші поразки від команд, яких ви свого часу перемагали "однією лівою"?
- В наш час були такі лідери, як збірні НДР, Югославії, Угорщини. Десь близько була і Румунія. Тепер це вже команди Норвегії, Данії, Кореї, Франції, тобто ті збірні, які тоді, можна сказати, лише починали свій шлях в гандболі. Коли ми приїзджали, на їх прохання, на турніри, то у нас навіть було таке завдання тренера - багато не забивати. Пригадую, приїжджаємо ми до Данії (переможниця трьох останніх Олімпіад - авт.). Ми починаємо відриватися в рахунку, а Ігор Євдокимович Турчин дає команду: "Кидати по штангах! Не забивати!" Після ігор він жартома додавав: "Не можна ж у людей відбивати охоту розвивати гандбол, та й потім вони не запросять нас, якщо ми наб'ємо їм 40 м'ячів". В той час не можна було втрачати можливість побувати в країнах "загниваючого капіталізму (сміється - авт.). Тепер, на жаль для нас ці команди є дуже серйозними суперниками. Напвено, це тому, що виріс рівень гандбола в Європі. До речі, Турчин тренував команду Норвегії. І вони його школу взяли на озброєння. Як бачимо по результатах, це дало свої плоди. Тож сподіваюся, і наші тренери повернуться обличчям до тих традицій, форм і методів тренування, які започаткував Турчин. І це, думаю, теж допоможе відродити славні традиції.
- Які враження від Чернівців?
- Я тут, можна сказати вперше (була маленькою, але той візит практично не пам'ятаю). Місто вразило своєю архітектурою, спокоєм, якоюсь своєю аурою. Порівняно з нашим Києвом, який дуже багатолюдний, забудований, перенасичений транспортом, постійно в метушні, ваше місто навіює спокій. Мені сподобалося, що тут миттєво зреагували на можливість провести корисний для дітей захід. У вас розвиток фізичної культури і спорту йде, я вважаю, на достатньо високому рівні. Хай це, можливо, не завжди будуть високі олімпійські показники, хоча і вони у вас, слава Богу, є і будуть. Але молодь однозначно треба залучати до занять фізичною культурою і спортом всіма доступними методами. І ця робота тут, бачу, робиться доволі ефективно, враховуючи теперішні можливості.
- Що потрібно, аби стати чемпіоном?
- Напевно, найперше - це бажання. На сьогодні фізкультура - це, передусім, здоровий спосіб життя, це задоволення, а спорт - це вже виснажлива робота. Якщо ти показуєш добрі результати, обираєш супер навантаження, це має бути твій свідомий вибір. І треба знати, що заради досягнення високих результатів необхідно багато чим жертувати. Формула успіху? Як кажуть, "любов і труд все перетрут"!
З досьє. Белецька (Пальчикова) Ірина. Олімпійська чемпіонка з гандболу (1980 р.). З 1976 року виступала в складі команди "Спартак" (Київ). 8-разова чемпіонка СРСР, 4-разова володарка Кубку Європейським чемпіонів. В складі збірної СРСР срібний призер (1977) та чемпіонка світу (1982). 2-разова переможниця Кубку СРСР і Спартакіади народів СРСР (1979, 1983). Нагороджена медалью "За трудовое отличие" та орденом "Княгини Ольги" ІІІ ступеню.
Григорій ПАСАТ, "МБ"