---

На Буковині першими в Україні почали визначати кращих спортсменів року за допомогою SMS-голосування. Минулорічна традиція продовжується, тож тепер кожен шанувальник спорту може підтримати своїх улюбленців подвійно: заповнити і відіслати надруковану в "МБ" (за минулі четвер і вівторок) анкету та надіслати SMS-повідомлення на короткий номер 5109 з цифрою 1066 та (після пробілу) порядковим номером одного з претендентів на місце в топ-10 (1 - Іван ГЕШКО, 2 - Тетяна ДОРОХОВА, 3 - Роман ПАСКАР, 4 - Олександр ВЕЛИЧКО, 5 - Микола ЛАБОВСЬКИЙ, 6 - Севіль ІБРАГІМОВА, 7 - Ольга МИХАЙЛИЧЕНКО, 8 - Наталя ЛУПУ, 9 - Сергій БУЧАЦЬКИЙ, 10 - Євген МОТОВІЛІН, 11 - Олег ІЛІКА, 12 - Тетяна ПРИМЕНЧУК, 13 - Людмила ГРИЦАЙ, 14 - Ольга ПАНЧУК-УНГУРЯН, 15 - Руслана ЦИХОЦЬКА).

---

---

Кращий гравець прем'єрного чернівецького турніру з хокею Олександр Довганич через нічні тренування ледь не втратив наречену

Три зіграні матчі на прем'єрному в Чернівцях за часів незалежності турнірі з хокею з шайбою перетворили Олександра Довганича з "рядового" директора обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, який колись займався в різних спортивних секціях, на кращого хокеїста Буковини. Продемонструвавши неймовірну результативність (23 шайби в трьох поєдинках!), він став улюбленцем місцевих шанувальників "гри справжніх чоловіків" і чудовою мішенню для журналістів, адже далеко не часто можна зустріти чиновника і, "за суміцництвом", хокеїста-бомбардира.

Сашко народився 3 серпня 1982 року в Чернівцях. З 6 років займався легкою атлетикою, в якій доріс до І розряду. З 15 до 17 років відвідував баскетбольну секцію, після чого перейшов на футбол. У 2000 році був чемпіоном університету в складі команди юридичного факультету, який закінчив 2004 року. З 2005 р. працював у відділі в справах сім'ї та молоді облдержадміністрації, а в серпні цього року очолив названий облцентр.

Вже в ролі чиновника обласного масштабу син депутата обласної ради Віктора Довганича несподівано розкрився і як талановитий хокеїст.

- Частина гравців нашого ХК "Чернівці", яка виграла організований власником "Льдового майданчику" Павлом Польовим турнір, ще в 80-х роках грали на "Золотій шайбі", - розказує Олександр Довганич. - Я заграв в хокей в 10 класі - на озері по вул. Комарова, де і збирався кістяк теперішньої команди. Спершу брали постояти на ворота, а згодом перекваліффкувався в нападаючі. Потмі на якийсь час про хокей довелося забути. А коли 3 роки тому в Чернівцях відкрився льодовий майданчик, ми організувалися в аматорську хокейну команду і почали грати в своє задоволення. Спершу грали раз на тиждень, а з цього року - по два рази. Звісно, не тоді, коли є відвідувачі. В середу починаємо тренування опівночі, а в суботу - о 7.00 ранку. Часом "рубимося" до 4-ї ранку. Нам ще нічого, а хлопцям з Заболотова, які теж приїжджають на тренування, ще додому добиратися дві години.

- В дитинстві мріяв стати хокеїстом?
- Ні, президентом (сміється - авт.). Умене такий характер, що як за щось вже беруся, то це надовго. Приміром, з дитинства зустрічався з дівчиною, потім ми подорослішали, ситуація змінилася, я вже не міг зрозуміти, що нас тримає разом, але розійтися було важко. Так було і з легкою атлетикою. Друзі запрошували йти з ними на бокс, який тоді набував популярності. Я ж стояв твердо на своєму. В результаті через два роки вже вони всі ходили зі мною на легку атлетику. З нею змушений був "зав'язати" через перенесену операцію. В ті роки я не знав навіть що таке кашель. А тут - 7 місяців в гіпсі. Я вже не міг стільки валятися в ліжку. Зрештою почав легенько грати в баскетбол. В футбол не ризикував, щоби гіпс не розламати. Баскетболом, до речі, я захоплювався і раніше - шестикласником грав за 11 клас.

- То якими були спортивні мрії дитинства?
- Я хоч займався регулярно і вважався перспективним бігуном, але про особливі висоти в легкій атлетиці не мріяв. Серйозно мріяв лише футболістом стати. Але пізно почав мріяти (сміється - авт.). Коли заграв у футбол, мене ніхто не міг обігнати. До аматорської команди "Освіта" мене залучили Олександр Куцак і Василь Турлай - після того, як ми обіграли їх на групі здоров'я. Потмі ми створили команду "Дрім-Тім", яка досі виступає в аматорських змаганнях. Чому не грав за університет? Бо там таланти вишукують природньо серед першокурсників. А я майже весь 1 курс відбув на заробітках в Англії. Може й досі був би там, якби не треба було здавати екзамен на військовій кафедрі, що екстерном зробити не дозволили.

- Тепер більше подобається футбол, хокей чи державна служба?
- Хокей. - Це хобі не заважає роботі?

- Навпаки, державна служба трішки заважає (сміється - авт.). Ми ж граємо вночі, тож проблем немає.
- А як ставиться дівчина до нічних тренувань?

- Спершу моя наречена альона думала, що я ходжу десь "на ліво". Потмі сходила раз зі мною на тренування і тепер, думаю, більше не сумнівається.

- Коли під час фіналу тобі влучили ключкою в обличчя, наречена, здається, не була рада вже і бомбардирському успіху?
- Була б її воля, я, напевно, грав би лише в шахи вдома (сміється - авт.). Хокей - доволі жорстка гра. Щоправда, нам спершу треба обзавестися професійним екіпіруванням, щоби хокей був схожим сам на себе, а то тепер у нас був "балет". Сподіваюся, вдасться розв'язати проблему з формою до старту в аматорському Чемпіонаті Західної України, в якому ми хочемо брати участь збірною командою. Маємо надію, що допоможе в федерація хокею, яку патронують податківці, і владні структури.

- Можна сподіватися і на підтримку батька-депутата?
- Він нас і так підтримує. Розраховуємо і на підтримку міської ради. Тим більше, що один з депутатів Василь Забродський був співорганізатором першого за часів незалежності хокейного турніру.

- Ваш хокейний клуб є поки що умовним. Будете офіційно реєструвати?
- Напевно. "Чернівці" - це попередня назва, яка у майбутньому, гадаю, буде пов'язана з спонсорами команди.

- Наскільки віриш у "світле майбутнє" буковинського хокею?
- Якщо після сюжету в місцевих новинах і публікації в "МБ" на фінал зібралося стільки людей, думаю, хокей приречений "прижитися" знову на Буковині і стати одним з пріоритетних і успішних зимових видів спорту.

Хокейний турнір на призи "Льодового майданчику". Матч за 3 місце. ХК "Темп" (Заболотів) - "Льодовий майданчик" - 12:8. Фінал. ХК "Чернівці" - ХК "Стара Жучка" - 12:8.

---

---

Дві нагороди привіз Сергій Бучацький з Лужан Кіцманського району з міжнародного турніру, який завершився у Могильові (Білорусь). Студент 1 курсу факультету економіки та менеджменту Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ у складі юніорської збірної України виборов "бронзу" в командних змаганнях та загальнокомандне 2 місце. А ось в особистих змаганнях вихованець "спартаківського" тренера Володимира Лобунова змушений був відмовитися від перспективи поборотися за "бронзову" сходинку п'єдесталу пошани. У піфіналі Сергій поступився "на більше-менше" (2:3) росіянину Олексію Большову з Москви, а за 3 місце... не мав коли грати, бо запізнювався на поїзд.

---

---

Виїзна поразка "Будівельника" у Вінниці від "СДЮСШ-ВДАУ" серйозно розгнівала президента чернівецького клубу Василя Ватаманюка. Попри те, що в пешому матчі наші волейболісти перемогли, завдяки чому вийшли в лідери вищолігового Чемпіонату України, "хрещений батько" клубу вбачає у вінницькому фіаско тнденції до повторення "подвигів" попередніх складів "Будівельника", які не раз ходили в фаворитах у боротьбі за вихід до Суперліги, але зрештою "шпорталися" там, де цього найменше від них чекали…

9 тур. "СДЮСШ-ВДАУ" - "Будівельник-Динамо" - 0:3 (17:25, 22:25, 20:25), 3:0 (25:17, 25:20, 25:19), "Аеропорт" - СК "Буревісник" - 0:3 (17:25, 15:25, 17:25), 0:3 (16:25, 20:25, 17:25), "Локомотив-2" - "Новатор" - 3:0 (25:23, 26:24, 25:23), 2:3 (23:25, 25:20, 23:25, 25:19, 17:19), "Лучеськ-Підшипник" - "Норд-ДЗГтаЕБА" - 3:2, 2:3.

Лідери: 1. "Будівельник-Динамо" Чернівці - 30 (16 ігор). 2. "Новатор" Хмельницький - 30 (16). 3. "СДЮСШ-ВДАУ" Вінниця - 27 (16). 4. СК "Буревісник" - 24 (16)...28-29 грудня. "Будівельник" - "Факел-НТУНГ" (Івано-Франківськ). Початок: 28 грудня, п'ятниця - о 16.00, 29 грудня, субота - об 11.00.