Автора бронзової сенсації чемпіонату світу-2003 з легкої атлетики Івана Гешка у рідному Кліводині Кіцманського району вшанували помпезніше, ніж обласна влада вшановує всіх кращих спортсменів краю разом взятих. Одне слово, Кліводин показав, як треба вшановувати справжніх героїв. Вчиться, шановні спортивні функціонери обласного гатунку!

– У мене так піднявся пульс, ніби я пробіг дуже швидко кілометрів десять, – зізнався автор однієї з найбільших сенсацій чемпіонату світу-2003 з легкої атлетики Іван Гешко, якого земляки з Кліводина організованим на його честь святом здивували не менше, ніж кіцманський бігун здивував світ своїм бронзовим фінішем на дистанції 1500 м у Парижі.

Ініціатором цього свята виступив спортивний інструктор місцевої сільради, а віднедавна і кум Івана Гешка – Василь Дячук. У те, що вдасться все організувати за декілька днів, повірив, коли на його пропозицію відгукнулася чарівна половинка дуету “Писанка” – заслужена артистка України Оксана Савчук.
  – Я давно стежу за спортивними досягненнями цього талановитого хлопця і мріяла бодай щось зробити для нього, – зазначила Оксана. – Тому одразу погодилася бути ведучою та співати на організованому на його честь вечорі. Тим більше, що ми з ним росли і вчилися в одному місті.

Напередодні головний організатор молився, аби пішов дощ – мовляв, тоді люди не зможуть копати барабулю і підуть до клубу. Але кліводичани й без допомоги дощу влаштували повний аншлаг. Як зауважила директор місцевого будинку культури Орися Гніда, стільки людей у клубі не збиралося ще ніколи: “Навіть на урочистості з нагоди 500-річчя села, яке святкували наступного дня після французького успіху Івана, прийшло набагато менше людей”.

Аби зрозуміти, як у Кліводині люблять Івана Гешка, достатньо було побачити, як зустрів зал появу титулованого земляка – тим оваціям могли би позаздрити чимало знаних і “розкручених” артистів. Іван відповів щирими розповідями про своє важке дитинство. Про те, як малюком бешкетував, збирав недопалки і як одного разу добряче дістав “на горіхи” за куріння від старшого двоюрідного брата, за що тепер йому дуже вдячний. Як ловив рибу у недозволених місцях і як тікав від сторожів, які, як виявилося, й були першими “тренерами” Гешка.

Концертну частину вечора розпочали місцеві аматори. А серед професіоналів першим на сцену вийшов відомий композитор і співак Віктор Рурак. Він презентував створену в співавторстві з чернівецьким тренером та шоу-меном, лауреатом “Пісенного вернісажу” (як поет-пісняр) Геннадієм Тєрєховим і присвячену Гешкові пісню “Ми переможемо”, яку підспівував весь зал. А вже особисто від себе подарував “свіжеспечену” пісню й наставнику Івана – заслуженому працівнику фізичної культури і спорту Георгію Миронюку.

Як з’ясувалося, успіхи Гешка надихають на творчість не лише митців-професіоналів – пісню про нього написала і юна учениця місцевої школи Катя Бугай. Довго не відпускали зі сцени заслужену артистку України Оксану Савчук, яка декілька пісень виконала дуетом з головним винуватцям свята. Після чого зазначила, що співає він не набагато гірше, ніж бігає.

Найбільшим сюрпризом вечора став “номер” від обласної дирекції ВАТ “Укртелеком”.
  – Іван хоч телефонує вам після змагань? – готуючи сюрприз, цікавився на правах ведучого у мами бігуна Марії Василівни автор цих рядків.
    – Не дзвонить, бо в мене немає телефону.
  І тоді головний зв’язківець Кіцманщини Михайло Шевага оголосив рішення керівництва встановити мамі Гешка у тижневий термін телефон.

Найбільше подарунків і вітань того вечора отримав, звісно, сам Іван – від районної ради, від обласного освітянського управління фізичного виховання і спорту, від земляків з Кліводина і від відомого у минулому футболіста, а тепер депутата Чернівецької міськради Валерія Сарафінчана, який, знаючи про колишні захоплення Гешка футболом, передав йому додатком до кошику з квітами класний футбольний м’яч. “МБ” спробував розіграти приз серед глядачів, але на запитання, яка газета найбільше пише про Гешка, зал хором відповів: “Молодий буковинець”. Оскільки визначити одного переможця було нереально, ми віддали приз сестрі Івана – Наталі.